Особливості перебігу процесів психофізіологічної адаптації та формування психофізіологічних функцій організму учнів сучасної школи

В ході проведених досліджень встановлені особливості перебігу процесів психофізіологічної адаптації і, отже, процесів формування психофізіологічних функцій учнів 14–17 років в умовах навчання в старших класах сучасної школи. На підставі вивчення провідних показників функціонального стану вищої нервової діяльності, зорової сенсорної системи та сомато6сенсорного аналізатора виявлений достатньо стабільний характер адаптаційних перетворень психофізіологічного змісту впродовж часу перебування в старших класах сучасної школи. Визначений цілий ряд статевозумовлених тенденцій щодо динамічних змін досліджуваних показників протягом часу спостережень, насамперед, з боку показників врівноваженості нервових процесів, а також характеристик функціонального стану зорової сенсорної системи (критична частота злиття світлових миготінь) та сомато-сенсорного аналізатора (координація рухів). Найкращі показники щодо ступеня вираження серед дівчат реєструвались переважно у віці 17 (більшість показників функціональних можливостей вищої нервової діяльності) та 15 років (врівноваженість нервових процесів і координаційні здібності), натомість найгірші (майже за всіма досліджуваними функціями) – у віці 14 років. Разом з тим серед юнаків найкращі показники спостерігались переважно у віці 17 (більшість показників функціональних можливостей вищої нервової діяльності) та 14 років (критична частота злиття світлових миготінь і координаційні здібності), водночас, найгірші – у віці 16 та, що дуже цікаво, 17 років, тобто заключний період перебування у школі відзначався надзвичайно суперечливим пере бігом процесів психофізіологічної адаптації і, отже, формування такого психофізіологічного потенціалу особистості, що забезпечував високий ступінь функціональної готовності до успішного навчання в загальноосвітньому закладі

Odour Detection Methods: Olfactometry and Chemical Sensors

The complexity of the odours issue arises from the sensory nature of smell. From the evolutionary point of view olfaction is one of the oldest senses, allowing for seeking food, recognizing danger or communication: human olfaction is a protective sense as it allows the detection of potential illnesses or infections by taking into account the odour pleasantness/unpleasantness. Odours are mixtures of light and small molecules that, coming in contact with various human sensory systems, also at very low concentrations in the inhaled air, are able to stimulate an anatomical response: the experienced perception is the odour. Odour assessment is a key point in some industrial production processes (i.e., food, beverages, etc.) and it is acquiring steady importance in unusual technological fields (i.e., indoor air quality); this issue mainly concerns the environmental impact of various industrial activities (i.e., tanneries, refineries, slaughterhouses, distilleries, civil and industrial wastewater treatment plants, landfills and composting plants) as sources of olfactory nuisances, the top air pollution complaint. Although the human olfactory system is still regarded as the most important and effective “analytical instrument” for odour evaluation, the demand for more objective analytical methods, along with the discovery of materials with chemo-electronic properties, has boosted the development of sensor-based machine olfaction potentially imitating the biological system. This review examines the state of the art of both human and instrumental sensing currently used for the detection of odours. The olfactometric techniques employing a panel of trained experts are discussed and the strong and weak points of odour assessment through human detection are highlighted. The main features and the working principles of modern electronic noses (E-Noses) are then described, focusing on their better performances for environmental analysis. Odour emission monitoring carried out through both the techniques is finally reviewed in order to show the complementary responses of human and instrumental sensing

Ar/HMDSO/O2 Fed Atmospheric Pressure DBDs: Thin Film Deposition and GC‐MS Investigation of By‐Products

The thin film deposition in DBDs fed with Ar/HMDSO/O2 mixtures was studied by comparing the FT-IR spectra of the deposits with the GC-MS analyses of the exhaust gas. Under the experimental conditions investigated, oxygen addition does not enhance the activation of the monomer while it highly influences the chemical composition and structure of the deposited coating as well as the quali-quantitative distribution of by-products in the exhaust. Without oxygen addition a coating with high monomer structure retention is obtained and the exhaust contains several by-products such as silanes, silanols, and linear and cyclic siloxanes. The dimethylsiloxane unit seems to be the most important building block of oligomers. Oxygen addition to the feed is responsible for an intense reduction of the organic character of the coating as well as for a steep decrease, below the quantification limit, of the concentration of all by-products except silanols. Some evidences induce to claim that the silanol groups contained in the deposits are formed through heterogeneous (plasma-surface) reactions

Dépôt des couches d'oxyde de silicium carbones à partir des monomers différents par une décharge à barrière diélectrique

Cette thèse porte sur une étude fondamentale sur le dépôt des couches minces d'organosiliciés par des Décharges à Barrière Diélectrique (DBD), un procédé très intéressant pour l'application aux textiles. La plupart des dépôts des couches d'oxyde de silicium sont déposées à partir du précurseur hexaméthyle silixone (HMDSO).De plus très peu d'études sont consacrées aux mécanismes de dépôt des couches à la pression atmosphérique. Dans cette étude les propriétés des couches minces déposées par DBD alimentées par Ar/HMDSO/O2, Ar/PMDSO (pentaméthyldisiloxane)/O2 et Ar/TMDSO (tetraméthyldisiloxane)/O2, avec différentes proportions de l'oxygène, ont été confrontées aux analyses, par GC-MS, des gaz sortant du réacteur. Nous avons trouvé que l'ajout d'O2 au gaz d'alimentation n'améliore pas l'activation du précurseur organosilicié, même s'il augmente la puissance injectée. En revanche il influence fortement la composition chimique des dépôts et favorise une forte réduction de la concentration des sous-produits dans le gaz sortant du réacteur. Sans ajout de l'O2, des couches minces obtenues contiennent beaucoup de carbone , avec rétention de la structure du précurseur de départ. En réduisant le nombre de -CH3 dans le précurseur (HMDSO>PMDSO>TMDSO), le nombre et l'abondance des sous-produits détectés dans le gaz sortant du réacteur diminuent fortement. Il semblerait que les unités de répétition diméthylsiloxane et hydrométhylsiloxane jouent un rôle important dans l'oligomérisation des trois précurseurs. Différents mécanismes d'activation, ainsi que différents procédés de formation des groupes Si-OH dans les dépôts, ont été proposés pour les trois précurseurs.No dat

Ignition of lean propane/air mixtures by nanosecond repetitively pulsed discharges

International audienc

Dépôt des couches d'oxyde de silicium carbones à partir des monomers différents par une décharge à barrière diélectrique

PARIS-BIUSJ-Physique recherche (751052113) / SudocSudocFranceF

Cumulative effect of successive nanosecond repetitively pulsed discharges on the ignition of lean mixtures

International audienceThis work aims to provide a better understanding of the cumulative effect of successive nanosecond repetitively pulsed (NRP) discharges on the ignition process. Fast chemiluminescence imaging of both the post-discharge and the following flame was used to analyze the ignition of a lean propane/air mixture (ϕ = 0.7) by a train of 82 NRP discharges at a pulse repetition frequency (PRF) of 30 kHz, in comparison with the traditional spark ignition. The transition from the non-equilibrium plasma to the ignition kernel has been imaged. It has been found that, differently from traditional spark ignition and despite similar experimental conditions, each NRP ignition develops in a unique way. NRP discharges generate both highly reactive species and thermal instabilities in the gap: the multi-pulse strategy produce a gas motion resulting in a jetting phenomenon, reported here for the first time. An algorithm within ImageJ software was used to quantitatively describe the observed jetting phenomenon. The results presented in this work suggest that jetting is the driver of the ignition initiated by NRP discharges, at least in the experimental conditions investigated here

Hydrodynamic effects induced by nanosecond sparks in air

International audienc

Hydrodynamic effects induced by nanosecond sparks in air and air/fuel mixtures

International audienceIt was found that short and intense energy release in nanosecond sparks can induce hydrodynamic motion of the gas over a long distance of the order of centimeter. The gas motion induces the transport of active species produced by plasma into the surrounding space. The present work characterizes these mentioned processes for both single and repetitive sparks under various discharge conditions